Сьогодні, 26 вересня, в Українському національному інформаційному агентстві Укрінформ відбулася прес-конференція на тему: «Міжнародна ко-продукція – новий формат розвитку української кіноіндустрії». Спікерами на даній прес-конференції виступили: Станіслав Притула (начальник Управління державного регулювання та реалізації кінопроектів Держкіно); Олена Фетісова (художній фільм «Параджанов»); Володимир Філіппов (повнометражний ігровий проект «Варіант Марконі»); Олег Щербина (повнометражний ігровий проект «Урсус. Кавказький бурий ведмідь») і Геннадій Кофман (документальний проект «Дикий мед»).
Прес-конференція була присвячена закону, який було прийнято 18 вересня поточного року Верховною Радою України: «Про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво». Після внесення змін до Закону тепер Державне агентство України з питань кіно визначено компетентним органом з надання кінематографічним творам статусу спільного виробництва в Україні.
Якщо говорити простими словами, то внесення в закон змін полегшить процес підписання ко-продукційної угоди. Олена Фетісова на прес-конференції говорила про те, що навіть якщо тепер і трохи спростилася ситуація з підписанням даних договорів, то не варто думати, що все дуже просто. «Під час роботи над картиною у мене пішло 3,5 роки на підписання ко-продукційної угоди», – сказала Фетісова.
Продюсери, які були присутні на прес-конференції, поділилися своїм ко-продукційних досвідом. Вони говорили про те, що для України ко-продукція, по-перше, дозволяє економити масу коштів під час підготовки картини. Спікери розповіли, що під час зйомок фільму значно простіше знайти кілька партнерів не на території України, ніж чекати фінансування від наших інвесторів. Геннадій Кофман додав: «Робота в ко-продукції це не тільки полегшення під час зйомок фільму, а й відмінна школа для українського кіно».
Наприкінці прес-конференції було піднято питання про те, що деякі країни не хочуть працювати з українською стороною, так як у нашій країні піратство, на жаль, на дуже високому рівні. Продюсери ділилися досвідом, який вони спостерігали в країнах Європи: під час показу фільму по кабельному телебаченню або трансляції в інтернеті продюсери отримують певний, заздалегідь обумовлений відсоток від прибутку. В Україні така схема не працює і спікери вважають, що це дуже сильно "гальмує" український кінематограф.