Дмитро Ярош, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Семен Семенченко, Андрій Білецький – навряд чи ці імена хтось чув при режимі Януковича. Але завдяки Євромайдану, або як його прийнято офіційно називати «Революції гідності», про цих людей почув весь світ. Сьогодні, згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, всі вони пройшли до нового парламенту. Чи зможуть народжені революцією перемогти у війні за нову Україну, покаже час. Але вже сьогодні точно ясно одне – Верховна Рада кардинально помінялася, стала більш радикальною і народною. Природно, частка заслуги в цьому є і людей, які пройшли Майдан, пережили військові будні і тепер пробують свої сили на політичній арені.
За часів Євромайдану головною рушійною силою протистоянь став «Правий сектор». Його лідер Дмитро Ярош, отримавши квоту народної довіри, спочатку вирішив спробувати свої сили на президентських виборах в травні поточного року. Але зазнавши поразки, зневірятися не став. Пішов на парламентські вибори і таки переміг. За даними ЦВК, за Дмитра Яроша проголосували 29,76 % виборців або 20 719 українців. Балотувався лідер «Правого сектора» по мажоритарному округу № 39 в Дніпропетровській області.
Дмитро Ярош дотримується прорадикальних націоналістичних ідей. Кілька відомих цитат Дмитра Яроша: «Я чекав революції все доросле життя. Революції, яка розгорне Україну, зробить її по – справжньому сильною, незалежною і від Заходу, і від Сходу», «Розраховувати, що імперське чудовисько поводитиметься згідно з міжнародними стандартами, це все одно що, приставивши заряджений пістолет до скроні, натискати на спусковий гачок і думати, що він не вистрілить, а життя буде довгим і щасливим», «Українські націоналісти і бандерівці – це не плебеї з садистськими нахилами, це інтелектуали», «Ми категорично проти повноправного членства в Євросоюзі. Бюрократичний брюссельський монстр занадто багато негативу нав’язує народам», «Корінна нація, українці, – господарі, оскільки іншої країни у нас немає, як немає у німців чи французів. Але ми виступаємо не з позицій ксенофобії, а за забезпечення умов національним меншинам, правда, тільки тим, що поважають нашу землю».
Володимир Парасюк, мабуть, найвідоміший сотник Євромайдану. Саме після його виступу на головній сцені Майдану в Україні зав’язалася вся «тяганина» проти режиму Януковича. «Я докладу всіх зусиль для того, щоб ми створили ідеальну Україну. Повірте, ми думаємо всі однаково – і люди з трьома освітами, і простий двірник, який стоїть на Майдані і будує барикади», – заявляв у лютому Володимир Парасюк. А коли в Україні почалася антитерористична операція, став керівником роти батальйону «Дніпро» на Донбасі. До Верховної Ради Володимир Парасюк пройшов по мажоритарному округу № 122 Львівської області, набравши 56,41 % або 67 948 голосів виборців.
Ще одна знаменитість Євромайдану – козак Гаврилюк. В січні 2014 року під час протестних акцій в Києві представники правоохоронних органів затримали Михайла Гаврилюка та по-звірячому знущалися над ним. Вони роздягнули козака на морозі і фотографувалися з ним, а відео виклали в Інтернет. За фактом тортур над майданівцями було відкрито кримінальне провадження. В травні у даній справі суд засудив до умовних термінів двох військовослужбовців внутрішніх військ МВС. Зараз Михайло Гаврилюк служить в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Золоті ворота». До Верховної Ради пройшов по одномандатному виборчому округу № 95 у Київській області. Балотувався від «Народного фронту» і набрав 19,43 % або 17 382 голосів.
Не менш одіозні особистості, народжені «Революцією гідності» – комбат «Донбасу» Семен Семенченко і командир батальйону «Азов» Андрій Білецький. Про Семена Семенченка більше почали говорити, коли він пішов воювати в зону АТО. Довгий час донбасівець виступав на публіці в балаклаві. Вперше зі словами «я ніколи не боявся, я побоювався за сім’ю, тепер вона в безпеці і я не боюся» в Дніпропетровській адміністрації зняв маску і показав своє обличчя.
Серед висловлювань Семена Семенченка під час публічних виступів запам’яталися: «Я розумію, що у мене є борг перед моїми товаришами, в тому числі загиблими – я не можу обдурити довіру людей. Мене часто коробить від цього потоку бруду, брехні і підлості. Як людина, яка взяла на себе відповідальність за події, я не можу собі дозволити звертати на це увагу», «Потрібно працювати з обох сторін: зсередини влади і зовні. Тому що систему можна змінити, лише будучи всередині неї і координуючи свої дії з тими, хто поза нею. Потрібно використовувати енергію цих людей, добровольців, для побудови нової держави, а не для її руйнування». До Верховної Ради Семен Семенченко пройшов за списком політичної сили «Самопоміч». Партія, за даними ЦВК, набрала 10,99 % голосів виборців.
Командир батальйону «Азов» Андрій Білецький виграв вибори як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 217 в Києві, заручившись підтримкою 33,75 % виборців. Дотримується націоналістичних принципів і ультраправої риторики. До Євромайдану був лідером харківської націоналістичної організації «Патріот України». При режимі Януковича сидів у СІЗО, фігуруючи у справі про розбій, був амністований Верховною Радою в 2014 року. Під час АТО очолюваний Андрієм Білецьким батальйон «Азов» швидко перетворився в одну з найбільш дисциплінованих і успішних добровольчих частин. На його рахунку – десятки спійманих сепаратистів, звільнений Маріуполь, участь у важких воєнних операціях, в тому числі і в бою під Іловайськом.
Яскраві цитати Андрія Білецького: «Наполеон вважав, що співвідношення бойового духу до матеріальних складових – три до одного. Я вважаю, що ця пропорція залишилася непорушною. Дух важливіший і за досвід, і за все інше», «Радикальними нас робило довкілля. Ми намагалися щось змінити в цій країні, докричатися, бути почутими… Патріот – це вже минуле. Сьогодення – війна», «Я ніколи ні на що не сподіваюся. Я беруся й роблю».
Враховуючи радикальне минуле вищеперелічених особистостей, народжених революцією, виникає припущення, що і у Верховній Раді вони не сидітимуть десь в куточку, а будуть боротися за краще майбутнє України, але вже на політичному полі битви.