З історії свята
19 серпня всі свідомі християни святкують Яблучний Спас, а в церковному календарі цей день записаний як Преображення Господнє. В історії свята таїться багато цікавих фактів. Після того, як князь Володимир освятив Київську Русь і запровадив християнство, народ ще деякий час не приймав нову віру. І щоб якось привернути їх увагу, перейняли деякі свята з язичництва, так як люди не хотіли відмовлятися від своїх традицій і звичаїв. Саме так в календарі з’явилися деякі язичницькі свята. 19 серпня відзначали збір врожаю яблук. Такі дні були присвячені Богам Спасам, звідки і взяли назви медовий, яблучний і горіховий Спаси. У ці дні освячували плоди свого врожаю і вшановували пам’ять загиблих воїнів.
Не варто забувати основну версію християн, що свято Спас назване на честь Ісуса Спасителя, якому і присвячені три літні свята. У православних храмах 19 серпня проходять святкові літургії та богослужіння на честь Преображення Господнього. Євангелісти описали цю подію так: під час того, як Ісус з учнями Петром, Іоанном та Яковом піднялися на гору для молитви, обличчя і одіяння Ісуса освітилося яскравим білосніжним світлом, а поруч з перетвореним вчителем євангелісти побачили апостолів Мойсея та Іллю. Ісус сказав, щоб ніхто й словом не обмовився про те, що сталося до його воскресіння. Так і дійшла до нас історія Преображення Господнього.
Нерідко можна зустріти й інші назви Яблучного Спаса, наприклад: Другий Спас, Свято Перших плодів, Середній Спас, Перші Осеніни. Всі вони правильні, адже 19 серпня – Яблучний Спас – це другий і середній серед Спасів, які припали на Успенський Піст.
Звичаї та традиції
19 серпня наші пращури несли до храмів святити яблука, до цього дня їсти їх не можна, так як вірили, що якщо батьки будуть їсти яблука до Спаса – їх дітям на небі не дістануться від Бога гостинці у вигляді райських яблук. Матері, які втратили своїх дітей, повинні були віднести на могилки померлих освячені яблука. На Яблучний Спас було прийнято пригощати незаможних, сиріт і бідняків яблуками, а хворим відправляли гостинці додому.
У церкву одягалися в білий одяг, нагадуючи про Преображення Господнє. У Яблучний Спас вірили, що яблука володіють чарівними властивостями, тому загадували бажання, перед тим як з’їсти освячене яблуко, а деякі з дівчат ворожили на шкірці. Не дарма пращури вважали яблуко чудодійним фруктом – адже з’їдаючи по яблуку щодня – ви забезпечите себе особливо важливим вітаміном С і забудете про нездужання пов’язані з імунною системою, а також, яблука багаті залізом, фолієвою кислотою і магнієм, що важливо для зміцнення нашого організму. У Спас дбайливі господині не забували спекти смачні пироги з яблук, пригощаючи родичів і сусідів.
Закінчували день колективними виходами в поля, для того, щоб провести літо. Виконували народні пісні і танці. А наступного дня зустрічали осінь і готувалися до нового сезону.
До наших часів не зовсім збереглися традиції, і мало хто святить яблука і не їсть їх до Яблучного Спаса, але це свято зайвий привід нагадати собі і близькому нашу історію, яку ми повинні шанувати, і не полінуватися віднести яблука до церкви посвятити, пригостити рідних, друзів і колег, а ввечері до десерту подати ароматний яблучний пиріг, який такий простий у приготуванні. Порадуйте себе і своїх близьких! І смачно і корисно.