14 червня 1891 року народився Євген Коновалець. Він став командиром найбоєздатнішої частини Армії УНР – Січових стрільців, створив і очолив Організацію українських націоналістів (ОУН) та заснував на еміграції Українську військову організацію. У 134-у річницю від дня народження Євгена Коновальця Український інститут національної памʼяті розповів важливі факти про нього.

Майбутній воєначальник народився у селі Зашків Жовківського повіту. Його батько був директором школи в селі, а мама викладала там шиття, медицину та правила гігієни. Дядьки Євгена були священниками, що в той час займалися просвітництвом українців.

В українській Академічній гімназії у Львові вчителем Євгена був Іван Боберський. А у Львівському університеті, де він вивчав правознавство, курс історії читав Михайло Грушевський. Під час навчання Коновальця арештували за участь у студентських акціях з вимогою відкрити український університет у Львові. Молодий громадський діяч долучався до відкриття «Просвіт» по селах, філій «Сокіл-батька», боротьби з москвофільством. В цей же час він вступив до Української національно-демократичної партії.

Коли вибухнула Перша світова війна, Коновалець подав рапорт до Українського Легіону січових стрільців, однак його мобілізували до 19-го полку Крайової оборони (ландверу) «Львів» австрійської армії. Під час боїв на горі Маківка у травні 1915 року Коновалець потрапив у російський полон. Його утримували в таборі для військовополонених під Царициним (сучасний Волгоград). Проте після подій Лютневої революції він разом з побратимами втік до Києва.

У жовтні-листопаді 1917 року створив і згодом очолив Галицько-буковинський курінь Січових стрільців, до якого увійшли переважно українці, що воювали в австро-угорській армії і потрапили в російський полон під час Першої світової війни. Згодом курінь переріс у полк і дивізію. Під керівництвом Коновальця січові стрільці взяли участь у придушенні більшовицького заколоту в Києві на заводі «Арсенал» та у боях з підрозділами армії Муравйова.

Січові стрільці підтримали антигетьманське повстання та билися проти його підрозділів, сформованих із російських «білогвардійців». Під час облоги Києва у листопаді – грудні 1918 року Євген Коновалець командував Осадним корпусом військ Директорії.

Коли армію УНР розпустили, Євген Коновалець опинився в польському таборі для військовополонених у Луцьку. За дорученням Симона Петлюри взявся за створення військових частин з українських військовополонених на території Чехословаччини та Італії.

На еміграції Євген Коновалець 1920 року створив Українську військову організацію (УВО), що мала за мету підпільну роботу на окупованих українських землях, а також пропагандистську діяльність за кордоном. УВО починає терористичну боротьбу проти польської політики пацифікації та дискримінації українців. У 1921 році члени УВО здійснили замах на маршалка Польщі Юзефа Пілсудського, а 1924 року – на президента Польщі Станіслава Войцеховського.

Коновалець мав литовський паспорт, у тодішній столиці Каунасі діяло представництво УВО, яке надавало литовцям розвіддані, що допомагали стримувати поляків від збройного конфлікту.
1929 року на конгресі у Відні члени УВО створили єдину революційну організацію для всієї території України – Організацію українських націоналістів (ОУН). Головою проводу обрали Євгена Коновальця. Оунівцям вдалося поширити свої ідеї як в Галичині, так і в підрадянській Україні, залучити багатьох українців в еміграції та встановити звʼязки з політиками Литви, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії. ОУН розбудувала осередки практично в усій Європі.
Коновалець пережив кілька замахів. Сталін вважав Євгена Коновальця особистим ворогом. Ще з 1930 року Москва планувала його вбивство: чекістська операція отримала кодову назву «Ставка». Агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, який за вигаданою легендою назвався представником українського підпілля в УРСР, увійшов у довіру до нього. 23 травня 1938 року на зустрічі в готелі «Атланта» він передав Євгенові Коновальцю коробку шоколадних цукерок із вмонтованим вибуховим пристроєм. Поховали провідника ОУН на цвинтарі Кросвейк в Роттердамі.
Ще 1941 року ОУН у Кракові проголосила день смерті Євгена Коновальця 23 травня Днем Героїв. Фраза, яку повʼязують з ним, – «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю» – вже століття надихає українців на боротьбу за незалежність.
https://zaxid.net/statti_tag50974/