Десять років тому, 22 січня 2014 року, відбулася точка неповернення: іменем вірменина Сергія Нігояна відкрився список Героїв Небесної Сотні, що загинули під час Революції Гідності.
Сергій Нігоян народився в селі Березнуватівка Дніпропетровської області. Він був єдиною дитиною в сімʼї. Був патріотом Вірменії та України. За спогадами Гагіка Нігояна, батька Сергія, поруч із ліжком у кімнаті хлопця висів прапор Вірменії. Сергій ходив у вірменську церкву й самотужки вивчав історію свого народу.
До Києва Сергій Нігоян приїхав 8 грудня 2013 року. На запитання щодо своєї участі в Революцій Гідності відповідав коротко: «Це моє майбутнє теж. Мені жити в цій країні». Батько Сергія згадував: «Каже: я ні за кого, я просто за справедливість». Смертельні постріли хлопець отримав уранці 22 січня 2014 року. На момент загибелі Сергію було лише 20.
Традиційно у цей день ми вшановуємо памʼять Сергія Нігояна біля його памʼятника у Києві, що знаходиться на вулиці Грушевського. Він поклав життя за найвищщі цінності любові, справедливості й свободи.
Найменше, що може і мусить робити кожен із нас, — вшановувати памʼять про Героя не словами, а ділом; плекати й нести памʼять про подвиг нашого співвітчизника у своїй душі — щоденно та безумовно.
Вічна памʼять нашому Герою!
Հավերժ փառք մեր Հերոսին