Страшну звістку повідомляє заступник командира корпусу “Азов” Святослав Паламар.

Крохмалюк Олександр Аркадійович долучився до «Азову» у 2016 році — військовий медик, начальник медичної служби на момент потрапляння в полон. Людина, яка рятувала життя. Гідний боєць та мій побратим. Олександр вийшов у полон із «Азовсталі», пройшов Оленівку та катівню Таганрога.

Останнє відоме місце утримання — СІЗО-2, Камишин. У вересні 2025 року Олександра повернули в рамках чергового етапу репатріації тіл 1000 на 1000 — додому він повернувся мертвим. Судово-медична експертиза у Львові від 22 вересня 2025 року зафіксувала причину смерті: перелом ребер та тупа травма грудної клітини.

Це ще один вирок системі міжнародного гуманітарного права, що не здатна захистити здоровʼя та життя українських військовополонених у російському полоні. Відкрите та зневажливе порушення Женевської конвенції, катування і вбивства українських військовополонених — це цілеспрямована варварська державна політика росіян. Систематична та задокументована, але безкарна.

Цивілізований світ не може обмежуватися лише моніторингом та звітами. Фіксувати злочини — необхідно. Але цього замало. Зло, яке не зустрічає рішучої відповіді, множиться.

Я також вкотре закликаю українських посадовців, правозахисників та дипломатів: кожен випадок смерті від катувань має лунати з трибун ООН, Ради Європи, ОБСЄ, у двосторонніх переговорах. Повернення українських військовополонених та військовополонених «Азову» є вашим обовʼязком та має бути пріоритетом міжнародних відносин України вже зараз. Інакше прийде час, коли нікого буде повертати з полону.

Щирі співчуття родині, друзям і побратимам.