У понеділок, 19 лютого, в Україні відзначають День Державного герба України, історія якого налічує тисячі років. Цього дня у 1992 році, 32 роки тому, Постановою Верховної Ради офіційно затвердили герб української держави – золотий тризуб на синьому щиті.
Історія українського герба
Золотий тризуб на синьому фоні зафіксований на листівках УПА, гербі УНР та на одязі протестувальників, які виступали проти радянського режиму. Але офіційно його затвердили на державному рівні 19 лютого 1992 року.
У давні часи тризуб слугував знаком Рюриковичів, а потім став гербом УНР як символ соборності українських земель. У XX столітті він символізував боротьбу українців за незалежність, через що радянська влада його заборонила.
Коли Україна здобула незалежність у 1991 році почався конкурс на державний герб. Було 200 кандидатів, 192 з них зображали тризуб. Зрештою перемогло зображення історика-геральдиста Андрія Гречила та художників Івана Турецького і Олексія Кохана в стилі князя Володимира, тому що саме за його правління всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі.
Цікаві факти про український символ
Для українців тризуб є символом нерозривного зв’язку із Вітчизною. У різні періоди історії української держави він також був символом боротьби за незалежність.
У давні часи цей знак використовували в якості оберега. Археологи знаходили його зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще з I століття нашої ери.
Радянська влада жорстоко карала за використання тризуба і вважала його нібито “націоналістичним знаком”.
Існує близько 30 теорій походження і значення тризуба (зокрема, сокіл, якір, символ триєдності світу тощо).
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі та настінних розписах. Посли київського князя Ігоря при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з цим символом. Київський князь Володимир Святославович карбував даний знак на монетах – з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого був сам тризуб.