Російський диктатор Володимир Путін скористався інтерв’ю з американським телеведучим Такером Карлсоном, щоб дві години озвучувати брехливі тези про війну, історію, Україну та українців. Зрештою диктатор фактично довів своє бажання знищити Україну.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни. Чималу його частину присвяченно аналізу двогодинного інтерв’ю Такера Карлсона з Путіним, яке було оприлюднено в ніч на 9 лютого за київським часом.

Володимир Путін спробував використати інтерв’ю з Такером Карлсоном щоб поширити на ширшу західну аудиторію давню інформаційну операцію Кремля, яка неправдиво стверджує, що Росія нібито зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні шляхом переговорів. Водночас упродовж інтерв’ю Путін по суті продемонстрував, що Росія не зацікавлена ​​у змістовних чи легітимних переговорах, і що диктатор усе ще прагне знищити Україну як державу, наголошують аналітики ISW. Путін також продемонстрував свою загальну ворожість до Заходу та неправдиво звинуватив Захід у тому, що це нібито він змусив Росію напасти на Україну. Диктатор також неодноразово наголосив, що Росія відкрита до переговорів, аби фальшиво представити Росію як нібито притомного світового гравця, а «західні правлячі еліти» — як головну перешкоду для переговорів. Крім того, диктатор неодноразово озвучив в інтерв’ю російський пропагандистьський наратив про те, що це нібито західні чиновники змусили Україну відмовитися від вигідної для Росії угоди під час переговорів між Києвом та Москвою в Стамбулі в березні 2022 року.

В ISW нагадують, що в такий спосіб Путін підтримав давні наративи: Кремль регулярно називає Захід єдиною значущою стороною переговорів щодо України, намагаючись змусити західні держави визнати посил Москви про те, що Україна не має ролі незалежного діяча в цьому процесі. Так РФ намагається домогтися від Заходу поступок від імені України, які б підірвали її суверенітет та знищили територіальну цілісність. Останніми тижнями Путін і Кремль активізували цю риторику, що зайвий раз вказує на прагнення Росії переслідувати максималістські цілі в Україні, які, на думку ISW, означали б повну капітуляцію України та Заходу. ISW продовжує оцінювати, що переговорна позиція Путіна не змінилася: він, як і раніше, прагне знищити Україну та використати перемир’я, щоб підготувати сприятливі умови для російських військових для початку подальшої більш успішної війни проти України.

У розмові з Такером Карлсоном диктатор продовжував пропагувати псевдоісторію, намагаючись заперечити українську державність і національність. Путін стверджував, що українці принципово не існують як нація і що українці – це нібито насправді росіяни, яких різні політичні діячі переосмислили як українців, щоб підірвати здатність Росії контролювати кордони Росії з іншими державами Східної та Центральної Європи. З цією метою Путін у своїй «лекції» Такеру Карлсону фактично переписав багатовікову історію, констатує ISW. Аналітики нагадують, що Путін постійно заперечує український суверенітет, державність та ідентичність, аби представити повномасштабне вторгнення РФ як спробу повернути історично російські землі Росії та як гуманітарну спробу захистити етнічних росіян і російськомовних, яких Росія називає «співвітчизниками за кордоном». Путін також регулярно й навмисно зловживав визначенням «етнічного росіянина», щоб хибно включити в цей термін українців та просувати ширшу концепцію «русского мира». Водночас жодне переписування історії Путіним не виправдовує вторгнення Росії в Україну, наголошують в ISW. З часом кордони кожної держави світу змінювалися. Міжнародне право, яке, як стверджує Путін, Росія нібито прагне підтримувати, вимагає визнання всіма державами суверенних їхніх прав на власній території, визнаних іншими суверенними державами. РФ двічі прямо визнавала суверенітет України над її нинішніми міжнародними кордонами — у 1991 та 1994 роках. Аргумент Путіна щодо права Росії змінювати кордони України на свій смак та шляхом сили є фактичним «запрошенням» до всіх могутніх держав, які мають історичні претензії, атакувати та захоплювати землі своїх сусідів, яких вони жадають, нагадують аналітики.

Путін також спробував використати інтерв’ю з Карлсоном, щоб абсурдно назвати Росію потерпілою стороною, а не ініціатором неспровокованої загарбницької війни Росії проти України. Путін неправдиво стверджував, що українські «неонацисти» нібито почали війну в Україні в 2014 році і що повномасштабне вторгнення Росії є буцімто спробою покласти край цій війні. Путін повторив заїжджену російську риторику, представляючи анексію Росією Криму та інтервенцію на Донбасі в 2014 році та її повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році як оборонну кампанію, спрямовану на «захист» російського народу та країни. Ця довготривала інформаційна операція має на меті затьмарити очевидний факт (що саме Росія розпочала агресивну війну проти свого сусіда), аби сплутати спогади про те, що насправді сталося. Ревізіонізм Путіна також має на меті підкріпити давні наративи Кремля, які виправдовують його максималістські цілі в Україні.

В інтерв’ю Путін продовжував спроби виправдати вторгнення Росії в Україну в 2014 і 2022 роках як відповідь на дії Києва та Заходу, щоб підкріпити свої давні заклики до зміни української влади, а також «демілітаризації», «денацифікації» та «нейтралітету» України. Зокрема він озвучив такі тези:

брехливо заявив, що нібито підтриманий США «переворот» в Україні в 2014 році «змусив» Росію вторгнутися в Крим і почати військові дії на Донбасі в 2014 році;
неправдиво стверджував, що буцімто Україна розпочала військову операцію на Донбасі, починаючи з 2014 року, і що саме Київ не виконав Мінські угоди, які сам Путін остаточно порушив у лютому 2022 року;
звинуватив НАТО в експлуатації України для нібито будівництва військових баз в Україні під виглядом навчань українських військових. Військових баз НАТО в Україні не було і немає, нагадує ISW: ці наративи спрямовані на підкріплення давніх закликів Путіна до «демілітаризації» України, щоб позбавити Україну засобів для самооборони та дозволити Росії нав’язувати свою волю Україні силою, коли Кремль того захоче.
повторив, що однією з цілей війни Росії є «денацифікація» України, яку цього разу він визначив як «заборону всіх неонацистських рухів» в Україні та «усунення» людей, які підтримують нацистську ідеологію. Путін особливо виділив президента України Володимира Зеленського як нібито прихильника нацистської ідеології, що є ще одним свідченням того, що заклики Путіна до «денацифікації» України насправді є вимогами усунення нинішньої законної української влади задля заміни прийнятною її для Кремля, як давно оцінює ISW.
продовжував закликати до «нейтралітету» України та стверджував, що Росія не може довіряти будь-яким заявам НАТО про те, що Альянс поки не дає Україні стати членом. Путін продовжував заявляти, що Бухарестська декларація НАТО 2008 року, яка обіцяла Україні та Грузії шлях до членства, але не зробила жодних конкретних кроків для відкриття такого шляху, буцімто порушує Декларацію незалежності України 1991 року, яка проголосила, що Україна є нейтральною державою. Однак у Будапештському меморандумі 1994 року РФ зобов’язалася «поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України», які включають Крим і Донбас, в обмін на відмову України від ядерної зброї Радянського Союзу, яка перебувала на її території. Будапештський меморандум гарантує Україні всі суверенні права, включно з правом України обирати власний зовнішній курс, нагадують в ISW, однак РФ його порушила.

Путін також повторно змалював свій квазіреалістичний світогляд, який визначає послаблення Заходу та демонтаж НАТО як передумови для «багатополярного світу» під проводом Росії, який диктатор хоче створити. Путін послідовно розглядав розширення та існування НАТО як загрозу для Росії та будь-якого майбутнього глобального порядку під керівництвом Росії та Китаю. Диктатор заявив, що «світова спільнота розвивається за своїми внутрішніми законами», які, мовляв, не змінювалися протягом історії. При цьому Путін прямо порівняв нинішній світовий порядок, очолюваний Заходом, із Монгольською та Римською імперіями, які він представив як приклади гегемонів, які зрештою були завойовані іншими державами, що розвивавалися. «Одні народи та країни піднімалися, розмножувалися, зміцнювалися, потім вони сходили з міжнародної арени в такій якості, до якої вони звикли. Мені, напевно, не треба наводити ці приклади: починаючи від тих самих ординських завойовників, з Чингісхана, потім із Золотої Орди, закінчуючи великою Римською імперією. В історії людства, здається, нічого такого більше не було, як велика Римська імперія», — наголосив Путін. Диктатор при цьому заявив, що хоча для розпаду Римської імперії знадобилося кілька сотень років, нинішні процеси змін відбуваються швидше. В ISW наголошують, що Путін дедалі частіше навмисно посилається на широку, розпливчасту та псевдореалістичну концепцію російського суверенітету, щоб нормалізувати свої завойовницькі війни та виправдати цілі РФ щодо нав’язування волі Путіна в Україні та за її межами. Путін уже давно висуває вимоги до НАТО, щоб перетворити Альянс на структуру, яка не зможе протистояти майбутній російській військовій агресії – чи то у формі завойовницьких кампаній, чи спроб Росії встановити контроль над країнами, які, на думку Кремля, перебувають у сфері впливу Москви, резюмують в ISW.