У селі Мала Лука (Тернопільщина) автору трапилася дуже цікава могила. Уінчувала її фігура Св. Ганни, виконана у симпатичному наївному народному стилі. Таких на Тернопільщині чиало. Але епітафія – шокувала! Напис на постаменті сповіщає (орфографія та стиль збережено): «Ту спочиває Анна Кирилів Родилася року 1914 Понесла смерть через руску гранату року 1920».

Страшне й трагічне свідчення подій буремного ХХ ст.

На той час під «гранатою» розумілося не зовсім те, що сьогодні. Що нині називають «гранатою» тоді називалося «ручною бомбою». У даному випадку «граната» – гарматний снаряд. Шестирічна дівчинка загинула під час Російсько-Польської війни, в момент, коли готуючись форсувати Збруч росіяни завдали потужного артилерійського удару по прибережним селам. При чому від нього традиційно постраждали переважно цивільні. У цьому випадку «червоні» росіяни нічим не відрізнялися від росіян «царських». Зокрема в 1914 р. у перші ж дні Світової війни російська артилерія зрівняла з землею історичний цент Гусятина, надзбручанського містечка розташованого менш ніж за якихось три десятки кілометрів нижче Малих Лук за течією Збруча. Це при тому, що в Гусятині на той час крім поліції і невеличкого загону прикордонної стражі ніяких збройних формувань пана Цісаря не спостерігалося і жодної воєнної потреби у масакрі, у якій загинуло безліч цивільних, не було.

Тож у звірствах та злочинах, включно з обстрілами мирних міст і сіл, які російські загарбники чинять сьогодні, нічого нового немає. Росіяни завше такими були – що при царі, що при Лєніну, що при Путіну. Керівники міняються, але російський народ залишається все тим же…

Сумний доказ цьому факту можна побачити в Малій Луці.

Автор: Дмитро Полюхович