У Конституційному Суді України відреагували на ситуацію, що склалася після скандального рішення скасувати електронне декларування.

Зазначається, що антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

«Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів. Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов’язку. Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону», – йдеться в повідомленні.

В КСУ вважають, що має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність.

Раніше президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду.

Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень закону України «Про запобігання корупції» та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.