Новини світу

Територіальні суперечки: яких територій може позбутися РФ?

Ні для кого не секрет, що кордони країн, що входять до складу СРСР, багато разів змінювалися і переписувалися на догоду або через так звані особливі думки керівних осіб Союзу. Після розпаду СРСР, історії зі спірними землями отримали новий поштовх розвитку, і найбільше вони пов’язані зі спорами з Росією. Так як історично багато земель не входили до складу РФ, то багато країн колишнього радянського блоку і найближчі сусіди захотіли отримати споконвічно свою територію. Але, як відомо, Білокам’яна вельми неохоче віддає «російські» землі. Список територіальних суперечок РФ дуже великий, частина з них виправдані історичними фактами, інша ж частина виникла через низку непорозумінь минулого.

 Південні Курильські острови – є предметом суперечки між РФ і Японією вже більше 20 років, і цей спір не буде вирішено найближчим часом. Японія наполягає на дотриманні історичних документів і реалій, Росія у свою чергу наполягає на тому, що ця територія була приєднана до складу Російської Імперії в результаті Російсько-Японської війни. Ця суперечка триває через відсутність офіційних договорів між двома країнами.

 Карелія – фінська територія, яку захопив СРСР в результаті радянсько-фінської війни 1939-40 рр.. Парадоксально те, що сама Фінляндія не прагне повернути собі цю територію, зате населення, яке проживає там, вимагає провести референдум про повернення свого регіону до складу фінського країни. Але РФ всіляко перешкоджає цьому, а останньою відмовкою стало те, що в законодавстві Росії не прописаний пункт «Про вихід федеративної одиниці зі складу федерації», але в той же час є пункт про приєднання, парадоксально, чи не так?

Читайте також:  Лукашенко впевнений, що у Білорусі залишаться "теплі відносини" з Україною

 Східна Пруссія – всім нам відома Калінінградська область, «найнезалежніша» від Кремля територія, в яку прагнуть всі гнані московським режимом люди, які не хочуть залишати країну. Калінінград важко назвати частиною Росії: там живуть за європейськими законами, дотримуються права і свободи людини, багато робочих місць, хороша зарплата, мінімальна корупція і бюрократія, це більше Європа, ніж Росія. Калінінград давно не приховує своє бажання як мінімум отримати права автономії, а як максимум вийти зі складу РФ і отримати статус міста-держави, як Ватикан, однак Росія намагається заглушити це завзяття, але чи надовго вистачить її сил, дивлячись на останні події.

 Китайські землі – це, мабуть, один з найскладніших питань для Росії, адже з Китаєм треба рахуватися, він поруч, він сильний, а також за даними останньої доповіді МАГАТЕ – Китайська Народна Республіка майже подвоїла свій ядерний потенціал. Економіка Піднебесної з кожним роком все додає, кризи її сильно не зачіпають, а це означає, що Пекін скоро і зовсім буде робити те, що він хоче, і не буде рахуватися з Москвою. У Китаї поширене поняття «сі юй» – «західний край». Він включає в себе всі суміжні території на заході, які хоч коли-небудь входили до складу Китайської імперії за чотири тисячоліття її історії. Це практично половина сучасної Центральної Азії та частина Південного Сибіру. Є види і на «північний край» – російські Забайкаллі і Примор’я. Найприкріше для Росії, що вона не може відповідати Китаю, як звикла, і її б’ють її ж зброєю.

Читайте також:  Лукашенко впевнений, що у Білорусі залишаться "теплі відносини" з Україною

 Естонське питання. Не так давно Естонія – перша з колишніх радянських республік – увійшла в єврозону. За традицією були випущені монети із зображенням обрисів нового учасника Європейського валютного союзу. Спори розростаються через дві території, які входили до складу Естонії до 1920 року, а саме Печори і Занаров’я, але після розпаду СРСР залишилися у складі РФ. Естонія не проявляє до цих територій особливого інтересу в першу чергу через те, що сперечатися з Росією вона фізично не в змозі. Але в певний момент Кремль активно розігрував карту, блокуючи вступ Естонії до ЄС, так як одним з обов’язкових пунктів є відсутність територіальних розбіжностей з іншими країнами.

 Українська несподіванка. Кремль навіть у своїх найстрашніших снах не міг собі уявити, що Україна, яку він вже подумки заніс до складу свого «нового СРСР», візьме і збунтується, що український народ встане і захоче змін, скине владу, змусить бігти боягузливого і дурного ставленика Москви і всю його свиту до своїх господарів. Що ж залишається РФ? Вона не може віддати свою територію, і тут Москва вирішила розіграти карту анексії території з причини, що це, мовляв, споконвічно «російська» земля. Росія зобов’язана захищати своїх громадян і не давати утискати російську мову, адже так не можна – вона же могутня. І ще багато-багато дурних відмовок, але найбезглуздіша прозвучала з вуст Сергія Лаврова після зустрічі в Женеві, що Росія має повне право вводити свої війська в Україну, а НАТО не має. Задається питання, яке ви маєте право таке заявляти, ви ж так легко перетворили Будапештський меморандум в папірець для риби. Анексія Криму, дестабілізація ситуації на Сході України, спроби маніпулювати енергоресурсами, укривання представників минулого кривавого режиму – і це далеко не все, що робить для нас наша «братня» країна, а точніше її влада, при цьому офіційна Москва продовжує грати в свою гру і брехати на весь світ про свої благі цілі.

Читайте також:  Лукашенко впевнений, що у Білорусі залишаться "теплі відносини" з Україною

 На жаль, ЄС і США не готові застосувати до Росії весь пакет санкцій, як вони вчинили колись з Іраном. Проте Іран витримав, так як там майже немає корупції, а от РФ «померла» б достатньо швидко.

 Насправді, Росія звикла діяти з позиції сили, і тільки мову сили вона і зрозуміє. Думаю, настав час поставити Кремль на місце, благо Європа і США більше не хочуть ростити монстра у себе за спиною. Прикро тільки одне – через амбіції купки політиків страждають відносини двох близьких народів, страждають прості, пересічні мешканці, молоді хлопці йдуть практично воювати один проти одного, сім’ї не можуть звести кінці з кінцями, зростає інфляція і безробіття, але їм все одно, у них все добре.

Читайте також:

Коментувати