Руками гастарбайтерів економіку не відбудувати – В. Медведчук.
На думку лідера Громадського руху “Український вибір” Віктора Медведчука, безвізовий режим з ЄС для українців, що припускає, за словами євроінтеграторів, можливість працевлаштуватися в європейських країнах, не поліпшить ситуацію в українській економіці, оскільки сама Європа не дозволить українським громадянам масово виїхати на свою територію. Про це політик написав у своєму блозі, повідомляє УНН.
“Одним з основних аргументів на користь зближення України з ЄС євроінтегратори називають безвізовий режим для наших громадян. Мовляв, вступимо в ЄС — і кожен бажаючий зможе працевлаштуватися в благополучній і ситій Європі. Безробітні українці виїдуть на Захід, питання створення робочих місць відпаде сам собою, а грошики із-за кордону потечуть рікою. Деякі особливо завзяті пропагандисти договорилися до того, що в приклад Україні привели вдалий досвід Філіппін, які сприяють виїзду (!) своїх громадян з країни і збільшення їх грошових переказів на батьківщину. Іншими словами, нам пропонують задовольнятися “гастарбайтер — економікою”.
Ніхто не говорить, що держава не повинна піклуватися про своїх співвітчизників за кордоном, надавати їм дипломатичну й консультативну підтримку, протистояти спробам дискримінації, заохочувати створення ними власного бізнесу після повернення на батьківщину. Будь-яка країна буде рада збільшенню припливу коштів від співвітчизників, що проживають за кордоном.
Однак я категорично проти спроб перетворити Україну на країну третього світу, в якій утворюючим чинником соціальної системи є експорт дешевої робочої сили. При такому підході нам ніколи не будуть потрібні ані “Південмаш”, ані “Антонов”, ані донецький “Топаз”, що проводить “Кольчуги”, ані миколаївські верфі. Доведеться відмовитися від інновацій, позбутися Академії наук і вузів. Правляча еліта, знімаючи з себе всі зобов’язання, крім сприяння вивезенню своїх громадян, в такому випадку остаточно перетвориться на соціального паразита.
Ставка на “гастарбайтер — економіку” деморалізує суспільство, підриває основи сім’ї. Подружні пари найчастіше розходяться. Діти залишаються без належної опіки та догляду. Значна частина людей, що емігрували, волею-неволею поповнює ряди нелегалів, ризикуючи опинитися в руках кримінальних ділків. Чи від гарного життя інтелігенція, лікарі, інженери займаються низькокваліфікованим працею на Заході? Чи є виправдання державі, що осмілилася відправити їх в якості чорноробів в інші країни замість того, щоб застосувати знання та досвід цих людей на благо власної економіки?
В експорті української робочої сили є ще одна сторона медалі. Як відомо, жителі Західної Європи не жадають займатися важкою і непрестижною фізичною працею, не бажають бути прибиральницями й няньками. Цю нішу зайняли гастарбайтери зі Східної Європи. Однак в останні роки ЄС зіткнувся зі стрімким зростанням безробіття. А от кількість іммігрантів продовжує зростати. З 2001 року з Литви емігрували близько двохсот тис. чоловік. На думку аналітиків, з моменту вступу в Євросоюз насправді на заробітки до країн Західної Європи поїхали в два — три рази більше литовців, ніж декларує офіційна статистика. Тепер загальна чисельність населення Литви не досягає і 3 млн. На кінець 2011 р. в країнах ЄС працювало близько 2 млн. поляків. Великим постачальником робочої сили є Румунія. Тому й почастішали в Європі заклики закрити свої ринки від іммігрантів. Британський прем’єр Девід Кемерон відкрито ратує за посилення контролю над міграцією: “У нашій країні можна побачити заводи, на яких половина робітників — з Польщі, Литви та Латвії. Їх звинувачувати не можна, вони хочуть працювати. Але як країна ми повинні сказати „ні“.
У таких умовах ЄС точно не допустить збільшення міграційного припливу з України, тобто стратегія „гастарбайтер — економіки“ спочатку приречена на провал.
У будь-якому випадку „гастарбайтер — економіка“ — це не український вибір, тому що в ХХI столітті Україна немислима без власних потужних і високотехнологічних підприємств. А для їх збереження і розвитку необхідні тісні партнерські зв’язки з економіками країн-членів Митного союзу. Точно так само без тісної взаємодії з Митним союзом неможливо входження нашої країни у вигідні економічні об’єднання, наприклад, в Причорноморський зерновий пул. А виробляти супутники і вирощувати зерно — набагато перспективніше, ніж обслуговувати домогосподарства в країнах Старої Європи”, — написав В. Медведчук.
Джерело: УНН