Проєкт Хочу Жить опублікував інтерв’ю з найманцем ПВК “Вагнер”, який спочатку воював у Малі, а згодом заради грошей та “підйомних” вирушив на війну проти України, де потрапив у полон.

У Малі він став свідком злочинів російських найманців проти місцевого населення, яких інструктори ПВК “вагнер” використовували як “живих манекенів” для тренувань з тактичної медицини.

Одному з місцевих чоловіків росіяни підірвали ногу тротиловою шашкою, і після травматичної ампутації на ньому відпрацьовували накладання турнікета. Згодом йому прострелили руку, щоб повторно тренуватися зупиняти кровотечу. Зрештою, чоловіка залишили помирати від отриманих поранень.

Іншого полоненого використовували як “тренажер” для відпрацювання ударів ножем у груди. Під час чергового заняття з тактичної медицини полоненому почали рубати ногу сокирою в районі коліна.

Ці свідчення не є поодинокими. Міжнародні правозахисні організації раніше документували в Малі позасудові страти, спалення будинків, насильницькі зникнення та напади на цивільне населення, до яких були причетні російські сили.

Донині росіяни несуть із собою в різні країни завжди одне й те саме – насильство, катування та смерть.