Осінній ліс зараз наповнений потужним ревом оленів – гон оленя шляхетного досягнув піку. Цьогоріч він, як і зазвичай, проходить синхронно та у звичні для виду терміни.

Початок гону можна визначати не лише за першим ревом самців. Один із його характерних проявів – гонні ямки, заглиблення у ґрунті, які олені залишають копитами та рогами, позначаючи свою територію.

Для науковців цей період – ще й можливість оцінити стан популяції. За ревом самців, з урахуванням площі спостережень, погодних умов, віку самців та розмірів їхніх гаремів, можна отримати дані про чисельність оленів.

Минула зима була надзвичайно складною. Наст ускладнював пересування тварин і збільшував ризик загибелі від вовків. Значних втрат олені зазнали й через дротяні огорожі. Складні умови зимівлі позначилися також на кількості телят.

У 2026 році середня щільність оленя у заповіднику становить трохи менше 10 особин на 1000 гектарів, а загальна чисельність оцінюється приблизно у 2,4 тисячі особин.

Водночас під час цьогорічного гону зустрінуті олені мають добрий фізіологічний стан і достатні жирові запаси. А серед них трапляються й добре знайомі нашим дослідникам особини, яких можна впізнати за рогами з попередніх спостережень.

Серед них – головний бик одного з риковищ поблизу села Запілля. Після грязьової купелі він виглядає майже чорним і блискучим. Такі «ванни» допомагають оленям маркувати територію риковища та залишати інформацію про себе. Головні бики зазвичай перебувають у центрі риковища, серед самок та інших самців, тому наблизитися до них непомітно – непросте завдання. Під час реву бик виглядає втомленим, із широко відкритою пащею та висунутим язиком. Але жодна фотографія не здатна передати силу цього голосу, коли олень реве за кілька десятків метрів від тебе.

Цього року в гону вже беруть участь і середньовікові самці, чого раніше не спостерігали. Це може свідчити про певне омолодження популяції та зміни її статево-вікової структури. Такі зміни можуть бути пов’язані, зокрема, з втратами, яких зазнають великі тварини в умовах війни.

А самки в цей період живуть зовсім іншим ритмом. На відміну від самців, вони майже постійно пасуться або пережовують їжу, накопичуючи сили перед зимою та вагітністю. Особливо вирізняються холості самки, які цього року не мали телят і не витрачали енергію на вигодовування.

Фото і текст Сергія Жили