Африканська чума свиней (АЧС) — це не просто ветеринарна проблема. Це епідемія, що підриває економіку, нищить фермерство та загрожує продовольчій безпеці цілих регіонів. Вона невидима, але безжальна. І її один з резерватів – дикі кабани в мисливських угіддях, які стають природним сховищем вірусу.
За офіційними даними Єврокомісії, лише з початку 2025 року в країнах ЄС зафіксовано 681 випадок АЧС серед домашніх свиней у 13 державах. Ще більш тривожна ситуація серед дикої фауни: понад 8200 підтверджених випадків у 18 країнах Європи. Лідерами за кількістю інфікованих диких кабанів стали Польща, Німеччина та Латвія (джерело: PigUA).
І це не поодинокі випадки – з 18 по 24 вересня ЄС зафіксував 31 новий спалах серед свійських свиней, зокрема 19 у Сербії, 11 у Хорватії та 1 у Боснії і Герцеговині.
Одина з найбільших катастроф сталась в Естонії, де на фермі Ekseko, утримували близько 50 тисяч свиней. Після виявлення АЧС довелося знищити 27 тисяч поголів’я і звільнити 44 працівники. Це не просто збитки – це трагедія для громади, людей, тварин і всієї галузі.
Україна – серед найпостраждаліших країн Європи.
За словами голови Асоціації «М’ясної галузі» Миколи Бабенка, африканська чума свиней знищила до 40% українського свинарства.
«Фактично в Україні була епізоотія АЧС. Ринок і галузь втратили до 40%. Це мільйони голів свиней», – наголошує Бабенко.
Дикі кабани – природний резерват вірусу
Саме дикі кабани є основним джерелом і природним резервуаром вірусу АЧС. У дикій природі він може зберігатися місяцями, передаватися через кров, ґрунт, залишки туш, заражену воду. Навіть після загибелі тварини вірус залишається активним у трупі й стає новим осередком зараження.
Саме тому мисливські угіддя – це стратегічна зона ризику. Без системної роботи тут жодні карантинні заходи не дадуть стійкого ефекту.
– Регулювання чисельності дикого кабана – обов’язковий елемент профілактики.
– Своєчасне виявлення та утилізація трупів – критично важливі для зупинки ланцюга передачі.
– І найголовніше – активна участь мисливців у цих заходах.
Такі дії прямо рекомендовані Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією (ДНПК) при Кабінеті Міністрів України. Саме мисливці, які добре знають місцевість і поведінку тварин, можуть стати ключовими партнерами держави у боротьбі з АЧС.
Час діяти спільно
АЧС – не просто хвороба. Це виклик для влади та всього суспільства, що вимагає єдності фермерів, мисливців, ветеринарів та держави.
Від нашої спільної відповідальності сьогодні залежить, чи зможемо ми завтра забезпечити продовольчу безпеку країни.