Український католицький університет та Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана заснували в УКУ Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого. Центр назвали на честь молодого історика, випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року. Героєві було всього 28 років. У Центрі сучасної історії досліджуватимуть історію ХХ ст. України та Європи.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію “Using History to Understand the Present”.

«В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації», – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Центр працюватиме над трьома основними темами. Перша – це дослідження сталінського режиму в Радянському союзі, а також нацистської Німеччини, порівняння цих двох тоталітарних урядів. Друга тематична вісь стосується німецько-українських відносин під час Другої світової війни. Це питання тісно пов’язане з третім напрямком дослідження – «Пропаганда та знання: образ українського націоналізму та пам’ять про радянські і німецькі масові злочини в період Холодної війни та пізніше». У Центрі дослідники вивчатимуть історію пам’яті, зокрема історію пропагандистських дискурсів про «український націоналізм» та його зв’язок зі знанням і пам’яттю про радянські та німецькі масові злочини.

«Діяльність Центру є складовою частиною реалізації стратегії УКУ із заснування та розвитку дослідницьких груп. Особливий акцент творці хочуть зробити на залученні молодих дослідників, які нещодавно завершили аспірантуру або захистили чи найближчим часом планують захист дисертації. Для них це унікальна можливість попрацювати з відомими дослідниками та представити свою роботу широкій академічній спільноті», – зазначає керівниця наукового відділу УКУ Маріанна Пиріг.

У Центрі вже найближчим часом планують провести серію публічних лекцій, присвячених історичним питанням і темам, що пов’язані з війною Росії проти України. Половину із них прочитають учасники проєкту з України та Німеччини, а половину – запрошені фахівці. Лекції будуть доступні для широкої громадськості. Заплановані і літні школи для студентів та випускників, які зможуть представити власні проєкти та дослідження.

Центр сучасної історії має ім’я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. Молодий історик мав працювати в установі після перемоги. Однак не склалося. Його науковий керівник, професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев згадує, що Микола був дуже талановитим. Він обрав для своєї дисертації політичну біографію Ярослава Стецька.

«Судячи з перших фрагментів, які я читав, як його науковий керівник, це мала бути дуже добра праця, а в перспективі – цікава і справді наукова книжка, в якій автор не прославляв і не засуджував свого героя, а намагався зрозуміти його, а через його біографію – історію націоналістичного руху», – зазначає Олександр Зайцев.

Професор шкодував, що Микола пішов воювати: «Я вважав, що місце Миколи не на фронті, а в науці. Але він вирішив інакше, вірячи, що перш ніж захищати дисертацію, треба захистити Україну. Така позиція не могла не викликати поваги. Я побажав йому відслужити без шкоди для здоров’я і не забувати про Стецька. “Обов’язково”, – відповів Микола. До останнього часу я сподівався, що він скоро повернеться, і ми з професором Ярославом Грицаком навіть зарезервували для нього місце в колективному науковому проєкті. Не судилося».

Після звістки про трагічну загибель Миколи, від керівництва проєкту з українського боку надійшла пропозиція, щоб Центр сучасної історії носив ім’я Миколи Гаєвого. Німецькі колеги підтримали це рішення, і таким чином Микола залишається з командою проєкту увіковічений у його назві.