5 жовтня 1883 року народився Петро Болбочан — один із найталановитіших командирів української армії доби Визвольних змагань.

Син буковинського священника, випускник Чугуївського юнкерського училища, фронтовик Першої світової війни — він став одним із творців українського війська.

Після розпаду імперії Болбочан узявся будувати українську армію. Його 1-й полк імені Богдана Хмельницького став одним із перших боєздатних українських формувань.

У 1918 році Болбочан провів блискучу Кримську операцію — розгромив більшовицькі сили, визволив Крим і встановив українську владу на півострові.

Це була перемога українського війська, яку політики не змогли втримати. Болбочан не мовчав, коли бачив безлад, слабкість і безвідповідальність у керівництві УНР. За свою принциповість він заплатив життям.

28 червня 1919 року полковника Петра Болбочана розстріляли за наказом власного командування.

Його вбила не ворожа куля, а внутрішні чвари й політична безвідповідальність.

Петро Болбочан залишився символом українського офіцера — мужнього, дисциплінованого, принципового й здатного перемагати.

Пам’ять про нього — це нагадування: героїзму недостатньо. Для перемоги потрібні сильне військо, дисципліна, державницьке мислення та єдність.

Україна понад усе.