Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон справді розкритикував українську сторону через розголошення інформації про передачу двох північнокорейських полонених.
Він справді вжив слова “вбивця” і “зрадник країни”.
Але є одна маленька проблема: ці слова він говорив НЕ ПРО ЗЕЛЕНСЬКОГО.
Вони стосувалися південнокорейської опозиції, яка критикувала владу за те, що та не розповіла суспільству про передачу полонених. Лі пояснював, що не можна заради політичної вигоди та можливості похвалитися ставити під загрозу людські життя і національну безпеку.
До Зеленського була інша претензія: Лі висловив жаль через те, що українська сторона оприлюднила інформацію, яку Сеул хотів зберегти конфіденційною.
А далі починається магія пропаганди.
Беремо реальну критику Зеленського. Беремо з іншої частини заяви слова “вбивця” і “зрадник”. Склеюємо разом і отримуємо сенсацію:
“Президент Південної Кореї порівняв Зеленського з убивцею та зрадником”.
Причому корейські ЗМІ вже окремо звернули увагу, що саме так цю історію почали перекручувати російські медіа.
А тепер я бачу цю саму версію вже в українському Facebook. Її поширюють, лайкають, обговорюють, будують на ній величезні тексти про те, як “перед Зеленським зачинили двері”, “Україні більше не дадуть грошей” і як від нас нібито відвертаються партнери.
І майже нікому не спадає на думку зробити найпростішу річ: знайти першоджерело і перевірити, кому саме були адресовані ці слова.
Можна любити Зеленського. Можна його ненавидіти. Можна вважати, що він взагалі не мав права розголошувати цю інформацію. Це окрема дискусія.
Але якщо ви без перевірки ковтаєте російську маніпуляцію тільки тому, що вона відповідає вашому ставленню до Зеленського, то чим ваш спосіб споживання інформації відрізняється від росіянина, який дивиться Скабєєву і вірить їй, бо вона говорить те, у що він хоче вірити?
Пропаганда працює не тільки на дурних. Вона найкраще працює тоді, коли повідомляє людині саме те, що вона дуже хоче почути.
І ще одне. Звертайте увагу, хто продовжує поширювати цю брехню, особливо після того, як з’явилися першоджерела і спростування. Це не означає автоматично, що кожен із них свідомо “працює на Кремль”. Але результат той самий: російська дезінформація поширюється руками українців. Не перевірив, бо дуже хотілося повірити, не виправив після спростування чи поширив свідомо – причини різні, але відповідальність за те, що ти допомагаєш ворогу розганяти його брехню, нікуди не зникає.
Leave a Comment