Депутатка Європарламенту від Польщі Єва Зайончковська вчинила скандальний жест у Брюсселі, знищивши червоно-чорний стяг. Цей прапор для українців є символом боротьби за незалежність: червоний колір уособлює кров, пролиту в боях за волю, а чорний — українську землю. Хоча стяг не має статусу державного, він є офіційним символом у низці регіонів України та широко використовується військовими й патріотичними організаціями.
Цей вчинок сприймається як недружній крок. Тим часом у Польщі проходять марші з нагоди річниці Волинської трагедії, під час яких використовуються труни, муляжі сокир та антиукраїнські гасла. Такі акції викликають запитання щодо методів вшанування історичної пам’яті та впливу на міжнаціональні відносини.
Водночас у риториці польських політиків замовчуються складні сторінки спільної історії: Ризький мир 1921 року між Польщею та більшовицькою Росією, репресії проти українців на Галичині та Волині у 1920–1930-х роках, а також розстріл 600 бійців «Карпатської Січі» у березні 1939 року.
Виникає питання: чи є такі дії окремих політиків наслідком політичного популізму, чи спробою свідомого руйнування українсько-польських відносин у вигідному для ворога ключі?
Leave a Comment