Віктор Іванович Рибалко народився 30 червня 1950 року в Баку. За радянськими мірками його життєвий старт був бездоганним: родина належала до номенклатурної еліти, а батько був кадровим військовим високого рангу.

У середині 60-х сім’я переїхала до Києва.

Фатальний злам у біографії стався, коли юнакові виповнилося сімнадцять: його затримали на крадіжці фотоапарата. Батько, маючи зв’язки та вплив, міг без зайвого розголосу врятувати сина від тюрми. Але офіцер пішов на принцип. Відмовившись втручатися, він свідомо дозволив закону зробити свою справу, що й визначило подальшу долю майбутнього авторитета.

Цей епізод став точкою неповернення. Вже після першої «ходки» подальша доля Віктора, який саме тоді отримав прізвисько «Рибка», була визначена. Він став професійним квартирним злодієм.

За свідченнями людей, які особисто знали «Рибку», його «професійна» майстерність була феноменальною. У близькому колі авторитета ходили легенди, що одного разу він примудрився успішно «відпрацювати» 12 квартир протягом однієї доби. Ця історія отримала своє пряме підтвердження під час святкування дня народження Рибки. Коли присутні підняли тост за цей своєрідний «рекорд» і прямо запитали іменинника, чи правда це, він відповів: «Так».

Збрехати чи прикрасити дійсність у тій ситуації він не міг апріорі — за столом сиділи серйозні люди, у колі яких прийнято відповідати за кожне слово.

p.s. Достовірність цього діалогу мені підтвердили безпосередні учасники того застілля.

На фото: в центрі, в чорній майці «Рибка».