На думку теолога, оголошені тези Всесвітнього російського народного собору про розширення «русского мира» дуже подібні до ісламського джихаду («священна війна» – збройна боротьба за поширення ісламської релігії).

«Це інтерпретація російського дуже радикального імперського православ’я. Власне, в росії іслам дуже близький до православ’я, бо ж історично ці релігії поєднані у росії», – зазначає Стефано Капріо.

Про «православний джихад» та абсолютно нереалістичну божевільну концепцію, підписану московським патріархом, говорить історик Джованні Кодевілла, колишній викладач церковного права в університеті Трієста, автор книжок про історію відносин держави й церкви в Росії.

«Я сподівався, що ухвалені у Москві абсурдні тези будуть обговорювати тут. Але бачу за нинішнього понтифікату існує надмірна обережність стосовно російського православного світу. Папа Франциск обмежується висловами про «страждальну Україну». Так, країна дійсно потерпає, але ж важливо засуджувати саме агресора, як би це зробив Іван Павло II стосовно тих, хто вбиває або кидає бомби на лікарні та школи без будь-якої причини. Бо мета Росії – знешкодити український «неонацизм» – це ж безглуздя. Тож, Франциск прагне підтримувати відносини можливого діалогу з російським патріархатом, хоча там не мають жодного інтересу до діалогу між церквами або ж визнання УГКЦ та ПЦУ», – зауважує історик Кодевілла .