fbpx
Суспільство Технології

26 квітня – День пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи

Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Ця катастрофа залишила невиліковні рани в серцях багатьох людей і мала надзвичайно великий вплив на навколишнє середовище та життя мільйонів людей.

Кожного року 26 квітня ми вшановуємо пам’ять про загиблих героїв, які віддали свої життя, борючись з наслідками аварії, а також всіх, хто постраждав від цієї катастрофи. Нехай їхні жертви не будуть марними і нагадують нам про важливість безпеки в ядерній промисловості та необхідність пильності при використанні атомної енергії.

Нехай цей день стане нагадуванням про потребу в безпекових технологіях, відповідальному використанні ресурсів та пам’яті про тих, хто став жертвою недбалості. Нехай такі трагедії ніколи не повторяться! Пам’ятаймо про Чорнобильську трагедію!


Нагадаємо, в ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Читайте також:  Сухопутні війська — це наша основа. Фундамент. Сила. Поки вони на землі, ворог — у землі (ВІДЕО)

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Читайте також:  Сили оборони України шукають кваліфікованих механіків!

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» – Нового безпечного конфайнменту. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнменту. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК.

Читайте також: