Українця Ігоря Білякова вкусила змія, але він не розгубився: що було далі?

Про це змієлов з Одещини Ігор Біляков повідомив на власній сторінці у Фейсбук.

“Сьогодні зателефонували з ДСНС – у Зеленому Гаю недалеко від Чорноморки під п’ятиповерхівкою сидить змія, мешканці налякані.

Я виїхав на місце, виявилось, що це жовточеревий полоз (Червона книга України). Великий красень, дуже агресивний. Сидів у такому місці, що ловити його було трохи незручно, тому йому вдалося мене трохи покусати.

Поїхав та випустив цю прекрасну рідкісну змію на теріторії Нижньодністровського Національного Парку, у дику природу, де люди її не потурбують.

Зараз саме сезон активності змій. Якщо Ви зустріли змію у квартирі, в авто, на тротуарі, не треба лякатися, і не треба її ображати. Одразу зробіть декілька фото та зв’яжіться зі мною за номером 068 1404539.

Щиро дякую жителям Зеленого Гаю за допомогу у порятунку полоза. Дикі тварини є наше безцінне національне надбання!” – написав пан Ігор.

Єдиний представник роду у фауні України. Деякі дослідники (Nagy et al., 2004) відносять вид до роду Dolichophis Gistel, 1868. Раніше полоз жовточеревий розглядався як Coluber jugularis caspius Gmelin, 1789

Для довідки:

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Related Post

Ареал виду та його поширення в Україні:

Від Угорщини і Балканського п-ва до Кавказу, Малої Азії і пн.-зх. Казахстану. В Україні поширений у степовій зоні та Кримських горах, де піднімається до висоти 1000 м н. р. м. Охоче заселяє антропогенні біотопи, особливо кам’янисті пасовища, закинуті кар’єри, руїни, трапляється у населених пунктах.

Чисельність i причини її зміни:

Зазвичай щільність популяцій не перевищує 1-2 екз. на 1 км маршруту або декількох особин на гектар. Але у найбільш сприятливих біотопах утворюються локальні поселення з високою щільністю (20-50 ос./га). Причини зміни чисельності: розорювання степових ділянок, безпосереднє знищення змій людиною та загибель на автошляхах.

Особливості біології та наукове значення:

Активний з другої половини березня-квітня до кінця вересня – першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, порожнини у фундаментах будівель, кущі. Живиться дрібними ссавцями (полівками, мишами, ховрахами тощо), плазунами (ящірками, інколи зміями), рідше пташенятами та яйцями птахів, іноді – земноводними. Парування відбувається у другій половині квітня-травні. У другій половині червня-липні самка відкладає 7-16 яєць. Молодь з’являється у другій половині серпня – першій половині вересня. Дуже рухлива і агресивна змія. Неотруйна.

Морфологічні ознаки:

Найбільша змія у фауні Європи. В Україні відомі екземпляри із загальною довжиною тіла до 2 м. Тіло струнке, з довгим хвостом, який лише у 2,3-3,9 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. У дорослих змій верхня сторона тіла сіра або бурувата, нижня – солом’яножовта, без будь-яких плям. Молоді особини мають характерний малюнок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Мешкає у 11 ПЗ і НПП України та у ряді заказників і регіональних ландшафтних парків (у багатьох з них є звичайним видом). Зважаючи на толерантність виду до антропогенних ландшафтів, за умов збереження місць перебування і припинення знищення змій нема потреби у розведенні виду.

Leave a Comment