Ігор Сікорський

Видатний авіаконструктор українського походження є творцем перших у світі літаків — чотиримоторного «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).

Гелікоптери Сікорського марки «S» 1941 року були прийняті на озброєння Збройними силами США. У цілому фірма Сікорського — «Sikorsky Aircraft» створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів. З придбанням ліцензій на виробництво машин цієї марки розпочався розвиток вертольотобудування у Великій Британії та Франції.

Сергій Корольов

Уродженець Житомира вважається основоположником практичної космонавтики. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Саме Корольов є одним з основних творців радянської ракетно-космічної техніки, завдяки чому Україну сміливо можна називати космічною державою.

Йосип Тимченко

Багато хто знає, що брати Люм’єр є батьками кіно, але не всі знають, що свій внесок в кінематограф зробив Йосип Тимченко.

У 1893 році він спільно з професором Московського університету фізиком Миколою Любимовим розробив «равлика» – скачковий механізм, який було використано для удосконалення стробоскопу. Він дозволяв переривчасто міняти кадри. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник М. Фрейденберг.

Це сталося за рік до появи комерційного кінематографу в Західній Європі. Таким чином Йосип Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л.Люм’єра, Ж.Демені, С.Складовського. Але його апарат ніколи не був запатентований.

Іван Пулюй

Український фізик та електротехнік, винахідник є один із першовідкривачів радіоактивного випромінювання.

У 1896 році він провів фундаментальні дослідження природи та властивостей щойно відкритих Х-променів, результати яких опублікував у двох статтях у «Доповідях Віденської академії наук». Досі залишається суперечливим питання про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім’я Івана Пулюя тільки набуває поширення. На думку науковців, внесок Рентгена у дослідження Х-променів є явно завищеним. Рентген надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню.

Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика.

Олексій Бахмутський

Бахмутський у 1932 року розробив конструкцію і побудував дослідний зразок вугільного комбайна Б-1 (комбайн Бахмутського, перша модель), який 17 серпня цього ж року було успішно випробувано на шахті «Альберт» тресту «Кадіїввугілля». Комбайн Бахмутського був першою машиною, яка одночасно здійснювала зарубування, відбійку і навалку вугілля у вибої.

Наступну, вдосконалену модель (комбайн Б-2) було побудовано у 1934 році. За сім років створили шість моделей комбайна Бахмутського. Після низки вдосконалень Горлівський завод ім. С. М. Кірова випустив в 1939 році промислову серію комбайнів (5 машин типа Б-6-39), які успішно працювали на шахтах Донбасу до початку німецько-радянської війни в 1941 році.