Економіка

У Мінфіні України застерегли від введення податку на виведений капітал

Сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики обговорюється законопроект, який впроваджує податок на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України цілком поділяє цілі та підходи, враховані при розробці моделі оподаткування податком на виведений капітал, і готове підтримувати всі заходи, спрямовані на стимулювання реінвестицій в економіку, детінізацію та зростання економіки.

Реальною можливістю для запровадження ПнВК без загрози фіскальній стійкості наразі вбачаємо його запровадження для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн. грн. і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 рік лише для цієї групи платників.

В цьому разі 98% від всієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату ПнВК і отримають переваги від цього податку. Платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу більше 200 млн. грн., які задекларували 85% загальної суми податку на прибуток (за даними річного декларування 2017 року).

Така модель оподаткування обговорювалась з МВФ і після важких перемовин, була погоджена як можлива.

Читайте також:  КСУ визнав неконституційним збір Мінфіном персональних даних громадян

При цьому, вважаємо за необхідне наголосити, що за обставин, які склалися, Україна повинна віддати найвищий пріоритет фіскальній стійкості та продовженню співпраці з міжнародними партнерами та кредиторами, зокрема з МВФ, технічна місія якої зараз перебуває в України. Нагадаємо, що МВФ на робочому рівні затвердила нову програму stand-by для України. Передумовою для затвердження програми радою Фонду є виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері фіскальної стабільності та відповідальності, а також збалансованого бюджету та зменшення бюджетного дефіциту.

Лише за умови продовження співпраці МВФ Україна може уникнути дефолту по боргових зобов’язаннях. Наступного року ми повинні спрямувати на обслуговування та погашення боргу понад 400 млрд грн. У разі, якщо Україна вийде з програми МВФ, країна втратить доступ до фінансових ресурсів міжнародних організацій та інституційних інвесторів, і дефолт із примарної загрози перетвориться в реальну перспективу вже наступного року. А це було б ударом для всього бізнесу і кожного українця.

Тому Україна повинна утримуватись від кроків, які призведуть до суттєвого скорочення доходів або збільшення видатків бюджету. Податковий фіскальний розрив на фоні пікових виплат з обслуговування державного боргу поставить макрофінансову стабільність під загрозу.

Читайте також:  В Україні підвищилися тарифи на фіксований зв'язок

За оцінкою Міністерства фінансів, прямі втрати бюджету у разі запровадження ПнВК для всіх чинних платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 року становитимуть 46,7 млрд грн. На додаток, Міністерство фінансів очікує, що і у 2020 році бюджетні втрати будуть значними, а фіскальні ризики залишаються високими.

Всі показники бази для оподаткування ПнВК було узгоджено Робочою групою. При цьому Міністерство фінансів дотримувалося підходів, які застосовуються для цілей прогнозування надходжень при формуванні проекту бюджету на відповідний рік.

Втрати доходів бюджету внаслідок запровадження ПнВК можуть бути компенсовані або шляхом збільшенням інших податків, або шляхом зменшення державних витрат. Видаткова частина бюджету на 2019 рік також не містить таких статей, які можна було б швидко та безболісно скоротити, не зачіпаючи соціально важливих сфер, таких як медицина, освіта, оборона та інші.

Пропозиція авторів щодо умовної сплати у 2019 році та у 2020 роках авансової суми ПнВК є конструктивною, однак на жаль, не вирішує проблеми бюджетних втрат повністю. Вона дозволить перекрити дефіцит 2019 року та частково дефіцит 2020 року, але при цьому виникне суттєва переплата з ПнВК на наступні роки. Тобто вирішення проблеми фактично переноситься на наступні періоди.

Читайте також:  Розенко повідомив приємну новину для українських пенсіонерів

Що стосується великих компаній, то Міністерство фінансів розділяє думку про те, що, чинне законодавство дозволяє таким компаніями застосовувати певну податкову оптимізацію через низькоподаткові юрисдикції. Задля мінімізації таких ризиків була підписана конвенція MLI, розроблено законопроект BEPS, переглядаються ставки двосторонніх податкових угод.

 ЧИТАЙТЕ: Порошенко підтримає закон про податок на виведений капітал

Відповідно до позиції МВФ, Україна зможе отримати транші позики лише у випадку ухвалення збалансованого бюджету. Тобто фахівці МВФ готові сприймати позитивно лише підхід до впровадження ПнВК, який не призведе до бюджетного дефіциту не лише у 2019 році, а й у наступних роках. Цю позицію варто врахувати народним депутатам при розгляді законопроекту про ПнВК у Верховній Раді.

Щоб не поставити під загрозу програми співробітництва з МВФ та макроекономічну стабільність, необхідну бізнесу для розвитку, вважаємо запропоновані Міністерством фінансів уточнення до моделі Законопроекту № 8557 від 05.07.2018 єдино можливим на сьогодні варіантом, який дозволить запровадити податок з 2019 року для більшості платників податків та зберегти підтримку з боку міжнародних інституцій.

Коментувати