Надзвичайні події та кримінальна хроніка

Ігор Луценко в Facebook повідомив, що з ним все добре

Активіст І. Луценко вийшов на зв’язок у Facebook: у мене все ок.

  Активіст Ігор Луценко, який зник сьогодні о 4-й ранку, вийшов на зв’язок у Facebook, передає УНН.

 “Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня, день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту! За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок.

 Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично. Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці.

 Події були такі — між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока. Я дождався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у у приміщення і лікар почала оглядати Юрія, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці. Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря. Нас повезли у нічний ліс десь під києвом і я подумав що все, капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало.

 Потім нас повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, мене з Юрієм розвели по різним відсікам. ПІсля того я його не бачив. В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися. Я помітив — це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після йього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір — це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом.

 Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися) Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли. Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя.

 Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з “Любо братці любо”) По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов. Ще раз, друзі — подароване вами життя — прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок. І звісно, ми не зупиняємося", — написав І. Луценко.

 Джерело: УНН

Читайте також:

Коментувати