Політика

Володимир Фесенко вважає, що посаду глави АП можуть зайняти Захарченко або Клюєв

Посада глави АП можуть зайняти Захарченко або Клюєв – експерт

  Посаду голови адміністрації президента України, з якої напередодні був звільнений Сергій Льовочкін, може зайняти нинішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко або ж секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв.

 Таку думку в коментарі УНІАН висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

 «Процес почався ще 30 листопада. Я так розумію, Льовочкін не хоче брати на себе відповідальність за все, що відбувається останні півтора місяці», – сказав експерт. Щодо  можливих кандидатів на посаду глави АП Фесенко зазначив, що «з сумнівом оцінює» можливість призначення лідера громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука.

 У той же час, за словами експерта, для Медведчука нібито готують посаду віце-прем’єр -міністра з гуманітарних питань. «Більш достовірні варіанти – це Захарченко, Клюєв, Чмирь або Ларін», – сказав він. Так, зазначив Фесенко, Захарченко і Клюєв – це представники силового крила президента. «Враховуючи нинішню силову стратегію, достовірність призначення одного чи іншого – досить велика», – вважає він.

Читайте також:  НАБУ відкрило кримінальне провадження проти Луценка

 Щодо можливості призначення на цю посаду заступника глави АП Юрія Чмиря, експерт зауважив, що досвіду за час його роботи на нинішній посаді поки недостатньо для того, щоб «нормально, ефективно керувати адміністрацією президента».

 Заступник глави АП Сергій Ларін хоч і «не особливо публічний», але «талановитий менеджер», зазначив Фесенко. «Його Янукович знає ще з 90-х років», – сказав він і додав, що Ларін користується довірою і непогано проявив себе на посаді губернатора Кіровоградської області. Водночас, зауважив експерт, Ларін «не має такої політичної ваги, як Захарченко або Клюєв».

 «Плюс, він такий класичний менеджер, бюрократ, адміністратор. А якщо ставка буде робитися на силовиків, тоді ростуть шанси або Захарченка, або Клюєва», – додав Фесенко.

 Таким чином, пояснив експерт, кадрова зміна щодо Льовочкіна пов’язана з небажанням брати відповідальність за новий політичний курс, а також це може бути наслідком «загострення стосунків у команді президента».

Читайте також:  ЦВК прийняла останній протокол з виборчого округу №210

 «Не секрет, що у Льовочкіна було протистояння і з Захарченком, і з Клюєвим. Так що думаю, і це спрацювало», – сказав Фесенко. Він також зауважив, що з відходом Льовочкіна і прийняттям останніх законів в Україні починається нова політична епоха.

 «Якщо будуть реалізовуватися ці закони, які прийняті, якщо буде реалізовуватися силовий сценарій нейтралізації Майдану, тоді це шлях до Білорусі. Або такий варіант десь між Росією і Білоруссю», – сказав експерт.

 Крім того, він додав, що «завершення епохи Льовочкіна» – це завершення епохи «хоча б зовнішньої цивілізованості і гнучкості української влади». «А тепер це буде такий класичний жорсткий пострадянський режим. Якщо суспільство це прийме», – додав Фесенко.

 Водночас, зазначив він, «те, що запущено, означає, що на президентських виборах не буде Тимошенко і буде спроба усунути від виборів Кличка».

Читайте також:  Ми запропонуємо джерела фінансування військового параду на День Незалежності, - Володимир Гройсман

 Як повідомляв УНІАН, 17 січня президент України Віктор Янукович звільнив Льовочкіна з посади голови адміністрації президента і призначив його радником глави держави. 30 листопада ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Льовочкін подав у відставку, що могло бути викликане незгодою з діями міліції щодо жорстокого розгону Євромайдану в центрі Києва.

 Акції протесту в Україні почалися 21 листопада 2013 року після того, як український уряд несподівано заявив про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Протести посилилися ще більше після жорстокого розгону учасників акцій протесту на Майдані Незалежності в Києві 30 листопада та 1 грудня біля адміністрації президента. В акціях протесту, які з різною періодичністю і масовістю проходять у багатьох містах України, взяло участь від декількох тисяч до декількох сотень тисяч українців. Наймасовіші протести відбуваються в столиці, учасники яких зайняли центральну площу Києва та кілька адміністративних будинків.

 Джерело: УНІАН

Читайте також:

Коментувати