Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-Х зі змінами та доповненнями, гуртожитки є спеціально збудованими або переобладнаними для цього житловими будинками, які призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також громадян у період роботи чи навчання.

 Згідно з п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями гуртожитки не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 Пунктом 1 ст. 2 Закону України від 19 червня 1992року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2482) визначено, що до об’єктів приватизації належать, зокрема, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції).

 Власник приватизованого житла має право розпорядитися кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом (ст. 12 Закону № 2482).

 Відповідно до п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України для квартири/квартир передбачено пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується незалежно від кількості квартири/квартир – на 120 кв. метрів.

 Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

 Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

 Отже, приватизована кімната в гуртожитку є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. База оподаткування зменшується незалежно від кількості квартири/квартир, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку – на 120 кв. метрів, якщо власник не використовує дане майно з метою одержання доходів (здавання в оренду, лізинг, використовування у підприємницькій діяльності).

  За матеріалами: ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві